В той час, коли Україна бореться за енергетичну незалежність, маленькі країни Прибалтики тихо здійснили справжню сонячну революцію. Цифри вражають: Литва встановила рекордні 870 МВт сонячних панелей за один лише 2024 рік, перетворивши 61 тисячу домогосподарств на міні-електростанції. Естонія досягла 63% виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, а Латвія за рік потроїла виробництво сонячної енергії.
Що робить ці країни такими успішними, і чому Україна з її сонячним потенціалом досі відстає?
Литва: 61 тисяча домашніх електростанцій
Маленька Литва стала справжнім чемпіоном Прибалтики у сонячній енергетиці. Загальна потужність досягла 1,97 ГВт – це більше, ніж мають деякі області України разом узяті.
Секрет успіху – в щедрій державній підтримці. Литовський уряд дає 30% субсидії на встановлення сонячних панелей для домогосподарств. Це означає, що при середній вартості системи €10-12 тисяч, власник доплачує лише €7-8 тисяч. Система окуповується за 8-10 років, після чого ще 15-17 років працює безкоштовно.
Але найцікавіше – система «зелених» тарифів. Держава гарантує викуп надлишків електроенергії за преміальними цінами. При цьому домогосподарства можуть «зберігати» невикористану електроенергію в мережі до двох років – своєрідний віртуальний акумулятор.
Результат: понад 61 тисяча литовських родин перетворилися на енергетичних виробників – тобто одночасно споживають і виробляють електроенергію. До 2030 року планується довести цю цифру до 50% всіх домогосподарств країни.
Естонія: від субсидій до ринку
Естонія обрала кардинально інший шлях. У 2020 році країна повністю відмовилася від «зелених» тарифів, перейшовши на ринкове ціноутворення через Nordic електричну біржу.
Здається парадоксальним, але це спрацювало. За 2024 рік Естонія встановила рекордні 513 МВт нової сонячної потужності. Загальна потужність досягла 1,325 МВт при населенні лише 1,3 мільйона осіб – це найвищий показник на душу населення серед країн Прибалтики.
Замість тарифів естонці отримують прямі субсидії від держави: 30% від вартості встановлення (до €20 тисяч) плюс додаткові 10%, якщо панелі встановлюються разом з ремонтом даху. Максимальна сума субсидії може досягати €30,900.
Цікава деталь: через насичення ринку у 2024 році було 236 годин з негативними цінами на електроенергію. Це означає, що іноді біржа доплачує за споживання електроенергії. Такі сигнали стимулюють розвиток накопичувачів енергії та «розумного» споживання.
Латвія: тихий переворот
Латвія довго була аутсайдером, але 2024 рік став поворотним. Країна потроїла виробництво сонячної енергії – з 75 до 239 ГВт·год за рік.
Секрет – у радикальному спрощенні процедур. Тепер для встановлення сонячних панелей потужністю до 11,1 кВт не потрібно жодних дозволів. Подав заявку онлайн – і через тиждень можеш встановлювати.
Латвія також піонер енергетичних спільнот у Прибалтиці. Сусіди можуть об’єднуватися, встановлювати спільні сонячні панелі та ділити вироблену електроенергію. Держава дає на такі проекти додаткові субсидії.
До кінця 2025 року в Латвії запрацює найбільша сонячна електростанція Прибалтики потужністю 265 МВт. Це змінить енергетичний баланс усього регіону.
Україна: потенціал чи втрачені можливості?
А що ж Україна? Маючи найкращі в Європі умови інсоляції, наша країна катастрофічно відстає від балтійських сусідів.
Цифри невтішні: при населенні у 30 разів більшому за литовське, Україна має лише в 1,3 рази більше сонячної потужності. На душу населення це у 17 разів менше.
Проблема не в грошах чи технологіях. «Зелений» тариф в Україні один з найвигідніших у Європі – близько 0,117 євро за кВт·год з прив’язкою до євро. Система окуповується за 3-6 років.
Головні перешкоди:
- Бюрократія: для встановлення навіть домашньої системи потрібно пройти десятки інстанцій
- Недовіра до держави: люди бояться, що тарифи зміняться або скасуються
- Відсутність субсидій: тільки кредити, а не прямі гранти
- Воєнні ризики: 25% об’єктів ВДЕ знаходяться під окупацією
Що робити Україні: три кроки до успіху
Досвід Прибалтики показує три ключові кроки для України:
1. Спростити процедури за латвійським зразком. Системи до 30 кВт повинні встановлюватися без жодних дозволів – тільки онлайн-реєстрація.
2. Запровадити субсидії за литовською моделлю. 25-30% прямих грантів замість кредитів зроблять сонячну енергетику доступною для середнього класу.
3. Гарантувати стабільність за естонським принципом. 10-річна незмінність правил дасть людям впевненість в інвестиціях.
Час діяти
Країни Прибалтики за п’ять років перетворилися з енергетичних імпортерів на лідерів зеленої трансформації. Литва планує до 2030 року зробити енергетичними виробниками 50% домогосподарств. Естонія вже досягла енергетичної незалежності. Латвія наздоганяє швидкими темпами.
Україна має всі природні переваги для сонячної енергетики – від клімату до територій. Не вистачає тільки політичної волі та правильних рішень.
Поки ми чекаємо, наші сусіди заробляють на сонці мільярди євро та будують енергетичну незалежність. Час припинити втрачати можливості та почати діяти за прикладом найуспішніших країн Європи.
